МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ГАЙКУ ХАЧАТРЯНУ ОСВЯТИЛИ УКРАЇНСЬКИЙ І ВІРМЕНСЬКИЙ СВЯЩЕННИКИ

У селі Марків, біля центрального входу до гімназії урочисто відкри­то меморіальну дошку мужньому Захисникові України Гайку Хачатряну, який навчався в цій школі після того, як його батьки з трьома своїми синами переїхали з Вірменії у волинське село.

Ця важлива для всієї Горохівської територіальної грома­ди подія, яка, незважаючи на прохолодну й дощову погоду, зібрала крім батьків, рідних загиблого Героя України, поса­довців міської ради, багато не­байдужих людей, відбулася в День Гідності й Свободи, 10-річчя Революції Гідності.

Відтоді, від Героїв Небесної Сотні до Героїв повномасштабної російсько-української війни, триває кровопролитна боротьба за незалежність і те­риторіальну цілісність України. Всіх тих, чиї життя забрала вона, було вшановано хвили­ною мовчання.

Багато хороших і глибоко зворушливих слів про рідну незламну Україну, її вірних синів і дочок, героїчну спад­коємність поколінь українсько­го народу сказали ведучі дійства – практична психологиня Мирківської гімназії Катери­на Бачинська й завідувачка бібліотеки-філії Майя Федончук, учні в сценічно-поетичних композиціях зі свічками пам’яті в руках. Щире слово – добрий спомин виголосив директор гімназії Олег Бачинський.

Право відкрити меморіаль­ну дошку татові було надано дітям Орисі й Гайка Хачатрянів – Діані, Назареві й Максимові. Він дуже любив їх. Особливо радів, як донечка Діана ста­ла студенткою Луцького фа­хового коледжу бізнесу, тех­нологій і права.

Щоб ворог не прийшов до них, найрідніших, на його другу батьківщину – Волинь, Гайк Хачатрян 27 лю­того 2022 року пішов борони­ти Україну від путінської орди варварів ХХІ століття. Він, стрілець, помічник гранато­метника 100-ої ОМБр, був мужнім і хоробрим воїном. Про це розповів у своєму ви­ступі бойовий побратим Дмитро Рожанський.

На пам’ятну подію в Мирків прибули чимала деле­гація Волинської вірменської общини на чолі з її керівни­ком, заступником начальника Служби автомобільних доріг Волині Михайлом Антоняном, а також священник вірменсь­кої релігійної громади зі Льво­ва о. Карапет. Він і настоятель місцевого Свято-Михайлівсь­кого храму о. Ярослав освяти­ли меморіальну дошку, відслу­жили заупокійну панахиду з церковним хором українською і вірменською мовами.

У Гайка Хачатряна, як мо­вив Михайло Антонян, було дві Батьківщини: Вірменія – історична, Україна – друга рідна мати. Михайло Антонян щиро подякував українському народові за те, що у важкий час по – братерському прихи­стив більш як 500 тисяч синів і дочок Вірменії, у тому числі й подружжя Софію й Льову Хачатряна, їх трьох синів Гай­ка, Вардана й Вагана. Вони створили свої сім’ї, одружили­ся з українками, українськими іменами назвали своїх дітей. У Вардана і його дружини Ок­сани з Марковичів семеро дітей, з них п’ятеро ще непов­нолітні. Та він із лютого 2023 року добровольцем мужньо воює з московитами в тому ж підрозділі вогневої підтримки 100-ої ОМБр, в якому служив його старший брат Гайк. Вони були недалеко один від одно­го на бойовій позиції, коли 26 квітня 2023 року біля села Ямпіль Лиманського району Донецької області обірвалося життя Гайка.

За нього суворо відплачу­ють рашистським злочинцям Вардан і його син Владислав, який вісімнадцятирічним юна­ком добровольцем пішов на війну, а також наймолодший син Софії й Льови Хачатряна – Ваган, сім’я якого живе теж у Марковичах.

Мужнім сином Вірменії і патріотом України Гайком Хачатряном гордиться Мирків, уся Горохівська територіальна громада. Світла пам’ять про нього, як і про всіх загиблих Захисників України, її неза­лежності й територіальної цілісності, житиме у вдячних людських серцях. На цьому акцентували увагу в своїх ви­ступах секретарка Горохівської міської ради Наталія Ковальчук, керівник СФГ «Зоря» депутат Горохівської міської ради Степан Сайкевич, старо­ста Підберезівського старостинського округу Віктор Коритко та інші. Звернення до Президента України Володимира Зеленського щодо присвоєння Гайку Хачатряну звання Героя України зібрало вже понад 25 тисяч голосів.

Дружина загиблого воїна Орися щиро подякувала всім за вшанування пам’яті про її чоловіка. Вона, витираючі гіркі сльози, побажала, щоб закінчилася війна, щоб усі за захисники й захисниці Україні живими повернулися до своїх рідних.

Матеріал підготував Олег Дідик, газета «Горохівський вісник» від 29.11.2023 №48

Фото автора