7 березня 1975 року у с. Новомихайлівка Кущевицького району Краснодарського краю Російської федерації в українській сім’ї, народився Василь. Сина батьки навчали бути сміливим, відважним, наполегливим, вимогливість поєднували з повагою до нього.
Навчався у Деревківській восьмирічній школі, а у 1990 році вступив до Любешівського СПТУ-25, де здобув професію майстра сільського будівництва. Призваний на строкову військову службу у 1993 році, виконував обов’язки старшого механіка-водія. Після армії отримав професійні навички електрозварювальника.
Був одружений із Неонілою. З дружиною виховували двоє дітей, сина Сергія і доньку Анастасію. Мама навчала дітей бути дбайливими, вихованими, толерантними, тато прищеплював силу духу, твердість і сміливість.
У квітні 2014 році на сході України була розгорнута українською владою Антитерористична операція для врегулювання військового конфлікту, розпочатого незаконними збройними формуваннями самопроголошених республік «ДНР» та «ЛНР». Групи проросійських активістів почали захоплення адміністративних будівель в ряді міст Донбасу. У підсумку вони оголосили про створення «ДНР» та «ЛНР», а потім і «Новоросії» з метою приєднання до Росії.
2014 року став на захист України, був учасником АТО. Бойовий шлях був не легкий. Постійний стрес, який супроводжує військову службу, нестабільність ситуацій на передовій, відсутність можливості бути біля рідних та близьких, моральна відповідальність за свої дії. У складні моменти пригадував сім¢ю, дітей, рідних і ці спогади допомагали вижити.
Під час бойового завдання отримав поранення, ворожий осколок так і залишився у тілі. Відвага і мужність – це риси, якими володів Василь. Нагороджений медаллю за жертовність і любов до України, пам’ятною відзнакою «За мужність», нагрудними знаками «Ветеран війни» та «Учасник бойових дій», пам’ятним нагрудним знаком ЗСУ «Учасник АТО», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
26 квітня 2022 року призваний на військову службу першим відділом Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Волинської області. Служив у 14-тій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Маючи бойовий досвід і лідерські якості, виконував обов’язки сержанта. Був вимогливим до себе, відповідальним, дисциплінованим. Мав здатність бачити перспективу. Вмів розраховувати дії на кілька кроків уперед. Адже ситуація на фронті зазвичай не вкладається в один сценарій, а підлеглі – різні люди з різними характерами та навичками.
Під час бойових завдань був заступником командира бойової машини – навідник оператор механізованого відділення, виконував завдання у районі проведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей.
24 вересня 2022 року загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Горобіївка Дворічавського району Харківької області. Загинув в результаті розриву ворожого снаряда.
Посмертно був нагороджений Грамотою пошани і скорботи від 24.09. 2022 року, за жертовне служіння у лавах збройних Сил України, за підписом головнокомандувача ЗСУ генерал-лейтенанта Валерія Залужного.
Похований 29 вересня 2022 року у с. Деревок Камінь-Каширського району.
Схиляємося перед відвагою, стійкістю та патріотизмом Василя.
Пам’ять про загиблих учасників сучасної війни стоїть поряд із шаною і повагою до живих ветеранів і ветеранок. Кожне місто та містечко нашої країни вже мають свої місця пам’яті. Про подвиг і героїзм Василя Васильовича Макарова пам’ятають по-особливому, адже життєва дорога його пов’язала з різними територіями. Меморіальні дошки, банери, інформаційні стенди розміщенні у Любешівщині, на Алеї слави м. Горохів, а також у с. Печихвости.
Життя людини є безцінним, душа – безсмертна, а пам’ять про Героя – вічна.
Бути Героєм – жити вічно! Вічна шана тобі, наш Захиснику!
Автор учитель історії Горохівського ліцею №1 ім. І. Я. Франка, консультант ЦПРПП Горохівської міської ради Надія Володимирівна Фищук
Редактор учитель української мови і літератури Горохівського ліцею №1 ім. І. Я. Франка Тетяна Віталіївна Кульган
