Загинув , боронячи державний суверенітет і територіальну цілісність України.
Народився 24 лютого 1999 року м. Ківерці. Проживав з мамою та братами. Три роки навчався в селі Суськ, згодом переїхали у село Вільхівку, де Віталій закінчив Вільхівську школу І-ІІІ ст.
Вступив до ПТУ №27 міста Берестечко на муляра-штукатура.
У 18 років поїхав за кордон на заробітки, де перебував до лютого 2022 року. Коли почалася повномасштабна війна, хотів піти добровольцем на фронт, але мусив доглядати хвору маму, бо молодший брат вже пішов воювати.
5 квітня 2023 року, коли брат Ілля був поранений і повернувся додому, Віталій вступив до лав ЗСУ у військову частину А0284. Далі потрапив до 80 Окремої штурмової бригади. Там і здійснилася його мрія про малиновий берет. Був старшим навідником 1 артилерійського розрахунку 2 артилерійського взводу артилерійської батареї аеромобільного батальйону 80-ої Окремої Десантно-Штурмової бригади.
25.05.2024 року був на бойовому завданні в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Ціною власного життя, знищивши двох окупантів і, заволодівши рацією окупантів, надававши їм хибні координати, вивів з під обстрілу 9 позицій ЗСУ. З Віталієм був втрачено зв’язок. На жаль, стало відомо, що він загинув під час виконання бойового завдання.
Похований у селі Вільхівка.
Отримав медаль «Ветеран війни» та орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
