«З вірою у майбутнє!»
Привіт усім! Я із минулого …
Цей вірш я присвячу тобі –
Моїй країні, ненці -Україні
Хоробрій й вірній Батьківщині!
Де зараз я,тут біль,страждання
Великий плач і стогін матерів,
Які без сил тримаються-завзято
Настане перемога – наше свято!
У нас тут ще не мир –
Країнонька страждає.
У неї є поранення від куль,
Які роками будуть заживати,
Й залишать їй болючий слід.
У нас тут все зруйновано
Будівлі, дитсадочки й парки.
Відбудувати ці спорудити не вдається,
Бо окупанти все забороняють тут.
Вони прийшли до нас миттєво,
Немов у небі крапельки дощу.
У них мета – забрати нашу волю
І знищити з лиця землі!
Але я вірю й знаю,що зараз в тебе там краса і спокій
Земля радіє, не сумує,
Бо чує вже тепер
Щасливий сміх своїх дітей.
Нема плачу тих матерів –
Солдати всі тепер удома.
А Україна квітне кожен день,
Бо врешті вільна стала…Незалежна…
Надіюсь ти тепер є в НАТО,
Тебе прийняли без відказу.
І ти велика серед всіх
Але не в розмірах своїх, а в славі.
У тебе там напевно технології нові –
Радію, бо чекала цього
Моя голубко, ти так вже підросла
У всіх випробуваннях і стражданнях.
Напевно, все вже відбудовано тепер –
Оці будинки, все стоїть на місці.
І ти розквітла і цвітеш
І в кожного із нас з’явились мрії…
Моїм бажанням тут немає меж,
Бо я щаслива, що перемогла моя країна!
Ті росіяни залишили нас
Не доказавши, що сильніші тебе
А ти, народе мій працюй
На наше процвітання!
І пам’ятай усіх своїх синів,
що вистояли й доказали,
Ми – незалежні і незламні!
«З вірою у майбутнє!»
Іванюк Богдана, випускниця 2024 року Скобелківської гімназії
Керівник педагог-організатор Денисюк Ніна Ельчинівна