Заріцький  Сергій Леонідович

Заріцький  Сергій Леонідович народився 15 березня 1976 року в селі Шепетин Дубнівського  району Рівненської області.                                                                                                                      

Батько – Заріцький Леонід Іванович 10 серпня 1940 року народження. Працював робочим в колгоспі.

Мати – Заріцька Галина Іванівна  12 листопада 1941 року народження.

Працювала в колгоспі.

Дружина – Мельник Антоніна  8 вересня 1985 року народження. Працює прибиральницею.

Дочка – Мельник Софія 26 жовтня 2010 року народження. Навчається в Скобелківській гімназії.

Дочка( від першого шлюбу ) – Заріцька Альона 31 липня 1999 року народження проживає в с.Романів Луцького району. Займається вихованням трьох діточок.

Сергій проживав в громадянському шлюбі з Антоніною. Займався вихованням її дітей від першого шлюбу. Для нього хлопці були як сини.

Син – Мельник Владислав 21 березня 2005 року народження. Закінчив Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури № 2. Здобув професію муляр-столяр.

Син – Мельник Максим 4 лютого 2007 року народження . Навчався в Горохівському фаховому коледжі ЛНУП.

Дитинство Сергія пройшло в дружній і працьовитій сім’ї. Навчався в Шепетинській школі. Після закінчення вступив до Луцького вищого професійного училища будівництва та архітектури. Здобув професію столяра.

У Заріцького Сергія була мрія – стати військовим, але не вдалося. Він пішов служити до лав армії. Повернувся зі званням – сержант.

У 2008 році переїхав на проживання у село Волиця-Лобачівська Горохівського району Волинської області. З 2009 проживав у селі Скобелка Горохівського району Волинської області з дружиною і трьома дітьми.

Професійний шлях був різнобічний . Працював на різних роботах : в столярному цеху , на м’ясокомбінаті , на цегельному заводі, ТЗОВ ЕТАЛОН.

Призваний на військову службу 25.01.2023 року. Сержант Заріцький  був командиром 1 єгерського відділення 1 єгерського взводу 7 єгерської роти 3 єгерського батальйону. Бойові завдання доводилось виконувати на гарячих територіях Донеччини. Серед побратимів він швидко завоював авторитет і повагу, до нього ставилися як до старшого товариша , мудрого порадника. На жаль, його земний шлях обірвався .Загинув 17 червня 2023 року в районі населеного пункту Павлівка Донецької області внаслідок ворожого обстрілу.

Дружина отримала страшну звістку 20 червня 2023 року. 12 червня вона мала змогу в останнє поспілкуватись з чоловіком . « Я тебе люблю» ,- були його останні слова перед виходом на позицію .

Чин похорону відбувся на кладовищі с.Скобелка , де він знайшов останній спочинок.

Провести Сергія в останню путь прийшли рідні , друзі, бойові побратими та багато небайдужих мешканців села. У скорботній тиші лунали слова вдячності за його мужність та самопожертву.

Сергій Заріцький назавжди залишиться в пам’яті села як відважний воїн, вірний друг та люблячий батько , чоловік і дідусь. Його героїзм та самовідданість є прикладом для майбутніх поколінь українців.

Вічна пам’ять і слава Герою ,Сергію Заріцькому!

Автор: учитель Скобелківської гімназії Тетяна Олександрівна Кухарук.