Сак Богдан Анатолійович

27 січня 2023 року життя нашого земляка, жителя села Лемешів, навідника мотопіхотного батальйону Богдана Анатолійовича Сака, трагічно обірвалося. Йому було лише 33 роки.

Життєвий шлях, сповнений праці та любові

Богдан Сак народився 25 січня 1990 року у селі Мирків Горохівського району. З юних років він був цілеспрямованим і працьовитим. Закінчивши Мирківську загальноосвітню школу у 2005 році, він продовжив здобувати освіту у Підберезівській ЗОШ, а потім – у Луцькому вищому професійному училищі будівництва та архітектури. У 2012 році Богдан успішно закінчив Луцький національний технічний університет, отримавши кваліфікацію бакалавра будівництва.

До 2019 року Богдан працював за кордоном, у Польщі, а потім повернувся додому, щоб розбудовувати рідну землю, влаштувавшись у Волинській мостобудівельній компанії.

У 2012 році Богдан одружився з Марією Анатоліївною, і їхня родина незабаром поповнилася двома синами – Тимофієм (2013 р.н.) та Захарієм (2014 р.н.). Сім’я переїхала до Лемешева, де діти почали навчатися у місцевій школі, а Богдан збудовував своє щасливе сімейне гніздечко.

Виклик війни та шлях героя

Коли російські окупанти вторглися на нашу землю, Богдан не вагався. 1 липня 2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після вишколу на Яворівському полігоні, з 11 серпня 2022 року, він обійняв посаду водія мотопіхотної роти.

Богдан Сак брав участь у запеклих бойових діях у найгарячіших точках фронту – в районі Курахового та Вугледара Донецької області. Саме там, поблизу населеного пункту Вугледар, 27 січня 2023 року, у результаті ворожого артилерійського обстрілу, життя Богдана Анатолійовича обірвалося. Він отримав поранення, несумісні з життям, віддавши найцінніше – своє життя – за свободу і незалежність України.

Вічна пам’ять та вшанування героя

Через рік після трагічної загибелі, 25 січня 2024 року, у день, коли Богданові мало б виповнитися 34 роки, у Мирківському ліцеї відбулася зворушлива подія – урочисте відкриття пам’ятної меморіальної дошки його імені. Цей ліцей – рідна школа Богдана, яку він закінчив у 2005 році.

Вшанувати пам’ять захисника зібралися всі, хто знав і любив його: рідні та друзі, педагоги та учні ліцею, волонтери та небайдужі жителі громади. Цей жест – це не просто данина пам’яті, це нагадування про те, якою ціною дається наша свобода і який подвиг щодня здійснюють сини та доньки України.

Поховали Богдана Сака 3 лютого 2023 року у рідному селі Мирків. Його ім’я навіки закарбується у серцях жителів Горохівської громади та всієї України як символ незламності, мужності та безмежної любові до Батьківщини.

Надія Фищук, консультант ЦПРПП