Радчук Назар Григорович

БОЙОВИЙ МЕДИК  РАДЧУК НАЗАР – ГЕРОЙ УКРАЇНИ

Майбутній герой народився: 25 жовтня  1997 р. в селі Бистровиця колишнього Горохівського району (дод.1). В 2012 році закінчив загальноосвітню школу І-ІІ ступенів с. Скобелка (дод.2). Перша вчителька Назара згадує : «Зірок із неба не хапав, але був спортивним, комунікабельним хлопцем. Тож недарма мріяв стати вчителем фізкультури» [1].

У 2016 році закінчив Луцьку філію Товариства з обмеженою відповідальністю медичний коледж «Монада» за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув  кваліфікацію фельдшер. 

2019  року  закінчив Приватний вищий навчальний заклад «Академія рекреаційних технологій і права» та здобув професійну кваліфікацію фахівець з фізичної реабілітації, вчитель фізичної культури, основ здоров’я, фітнес тренер.

У 2017 році проходив службу у військовій частині Червонограда.  У зв’язку з російською збройною агресією проти України 2018 року був мобілізований та  брав участь в боях за Дебальцеве. Одразу на контракт – хотів воювати [1].

 06.12.2021 року був нагороджений грамотою солдата запасу за активну громадську позицію, патріотизм, вагомий вклад в обороноздатність країни та з нагоди Дня Збройних Сил України (дод.3).

Хто ж краще знає людину, як не його рідні (дод.4). Мама, Ірина Борщ,  розповідає: «Він був дуже порядним. Вражав своєю простотою, завжди готовий допомогти. Ніколи не уникав завдань, які б небезпечні вони не були. Після вторгнення росіян, сам пішов у військкомат і попросився на фронт. Назар був душею колективу, переймався всіма проблемами: як військовими, так і побутовими» [1].

7 квітня 2022 року став до лав 214-го  окремого спеціального  батальйону (OPFOR) особового складу і відтоді  весь час він перебував на передовій (дод.5). Ніхто тоді не знав, що через кілька місяців уже все місто – від малого до великого – вийде зустрічати учня, однокласника, друга, сина – нашого Героя» (дод.6).

Він працював на полі бою та  рятував сотні життів наших воїнів, вириваючи їх з цупких рук смерті. А коли  цього разу екіпаж БТР  вивозив із поля бою поранених  потрапив під обстріл [4].

Захисник поліг під час виконання завдання поблизу села КудемаДонецької області 7 серпня 2022 року [4].

16 серпня у мами взяли ДНК-матеріал, а 10 вересня Ірина, отримала результат експертизи з підтвердженням, що це її син. Підписавши потрібні документи, вона  забрала тіло і 12 вересня  героя провели в останню путь[1]. Громадське прощання проходило біля Хреста – пам’ятника «Борцям за волю України» у місті Горохові [2].  Назар похований на кладовищі у селі Бистровиця (дод.7).

Страшну ціну платимо за свою свободу. Ризикують і жертвують своїм життям наші сміливі та сильні Захисники, які ще недавно були з нами поруч. Врівноваженим і відповідальним, дисциплінованим та вихованим запам’ятався нам Назар Радчук (дод.8).

Син, учень, однокласник, друг – у звичайному мирному житті.

Воїн, Патріот, Захисник – у час війни за наше майбутнє.

Список використаних джерел:

  1. Власний архів родини
  2. Горохівський вісник /газета №37 (8911) від 14.09.2022 р.
  3.  https://gorohiv.rayon.in.ua/news/541273-u-gorokhivskiy-gromadi-proveli-v-ostannyu-put-zagiblogo-nazara-radchuka
  4. https://www.youtube.com/watch?v=DNA7GjAAaMw&t=3s

Шумчук Юлія, учениця 8 класу  Скобелківської гімназії Горохівської міської ради  Луцького району  Волинської області.  Науковий керівник: Рощина Адріана Сергіївна-вчитель історії та правознавства