8 грудня 2002 року народився Роман Вікторович Романюк, юний захисник України, чиє життя трагічно обірвалося на полі бою. Роман навчався у старших класах Горохівського ліцею №1 імені Івана Франка, де здобував знання та формував свої життєві цінності.
Некролог. Заступник директора з навчально виховної роботи Кулай Майя Сергіївна Горохівського ліцею імені Івана Франка
У Великодній день, коли Пасхальні дзвони лунали над землею, сповіщаючи про перемогу життя над смертю, у франківську родину прийшла страшна звістка – на полі бою, у святій боротьбі за волю та незалежність України, загинув наш випускник Роман Романюк.
Народився 8 грудня 2002 року в мальовничому селі Журавники, де закінчив місцеву гімназію. Роман був тим світлим промінчиком, що увірвався в наше життя, коли в десятому класі переступив поріг ліцею. За короткий час він став більше ніж учнем, а душею класу, братом по духу, другом.
Як згадує класний керівник Грищук Світлана Миколаївна, Роман був добрий, щирий, врівноважений – ці риси відразу виділяли його серед інших. Його спокійна посмішка ніби заколисувала тривогу, а лагідне слово зігрівало душу. Любив спорт, мав загартований дух і мужнє серце. З повагою ставився до вчителів, шанував кожного, хто йшов поруч.
Роман був не просто сином – був опорою для батьків. Найстарший у родині, завжди подавав приклад молодшим братові й сестрі. У його очах вони бачили силу, в словах – мудрість, у діях – відповідальність. Він був для них не лише братом, а й наставником, захисником, світлом, що вказувало шлях. Його любов до сім’ї була безмежною, його присутність – надією, його слово – законом доброти. І сьогодні, коли його немає поруч, у серцях рідних живе його безмежна любов, його віра, приклад справжнього чоловіка.
Роман не просто жив – він світив. Його життя було коротким, але сповненим глибокого змісту. Його вибір – захищати рідну землю – був вибором мужнього серця, вибором Героя. І хоча його вже немає серед нас, у наших серцях він залишиться вічним символом любові до Батьківщини, гідності та честі.
Спи спокійно, дорогий наш Романе. Земля тобі пухом, небо – миром, а пам’ять – вічністю.
Учнівський, педагогічний та батьківський колективи Горохівського ліцею №1 ім. І.Я. Франка висловлюють щирі співчуття родині Романюків. Разом з вами сумуємо і молимося.
Вічна шана, глибока повага та світла пам’ять Романові.
Свою службу він проходив у військовій частині 3029, де проявив себе як мужній та відданий воїн. 18 квітня 2025 року молодший сержант Роман Романюк загинув під час виконання бойового завдання з евакуації поранених військовослужбовців поблизу населеного пункту Западне Куп’янського району Харківської області.
Звістка про загибель Романа стала болючою втратою для Горохівської громади, особливо для рідного села Журавники. Молодий, сповнений життя, він віддав найцінніше – своє життя – за мир та спокій на рідній землі.
Словами неможливо передати всю глибину скорботи. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.
Вічна пам’ять і слава Герою Роману Романюку! Його подвиг буде жити вічно.
консультант ЦПРПП Горохівської міської ради Надія Володимирівна Фищук