14 лютого 1977 року в сім’ї Міщенків народився син Аркадій. Любов Іванівна і Олександр Аркадійович пригадують дитячі роки і кажуть, що Аркадій був веселий, усміхнений і життєрадісний хлопчик, любив книгу.
Подружжя виховувало двоє дітей. Наталка була меншою сестрою, проживає зараз в Іспанії. Виховує сина, який грає гандбол. До активного способу життя надихнув особистий приклад дядька Аркадія, як пам’ять про нього племінник обрав № 46 –роки життя нашого Героя.
Навчався у загальноосвітній школі I – III ст. №1 ім. І. Я. Франка (тепер Горохівський ліцей №1 ім. І. Я. Франка). Першою вчителько була Білецька Віра Володимирівна, класним керівником – Слюсарчук Ірина Олексіївна. Учителі пам’ятають неймовірну щирість у спілкуванні, відповідальність і високі досягнення Аркадія.
Любив географію, історію. Вільно володів англійською мовою, перекладав. Мав музичний хист. Свій талант розвивав у Горохівській музичній школі – грав на фортепіано.
Як і всі хлопчики любив спорт. Займався Теквандо . Тренування проходили завжди інтенсивно, а змагання успішно.
1990 року відбулася важлива поїздка гандбольної команди до Молдавії у м. Бендери. Для матері привіз книгу рецептів, яка є цінною пам’яткою.
Закінчивши навчальний заклад став студентом Волинського інституту економіки та менеджменту, 1998 року отримав диплом за напрямком «Менеджмент».
Свою долю поєднав із Тетяною Олександрівною Німчук. Подружжя на початку 2000-х років емігрувало до Іспанії. Аркадій разом із Тетяною виховували двох донечок.
В Іспанії займався карате.
На початку війни повернувся на Батьківщину до рідної домівки.
Весною 2023 року розпочав службу в Збройних Силах України. Зарахований до Національної гвардії: а саме, штурмової бригади.
14-та бригада оперативного призначення імені Івана Богуна, також відома як Калинівська (14 БрОП, в/ч 3028) – формування Національної гвардії України, що входить до складу Західного оперативно-територіального об’єднання. Місце дислокації – м. Калинівка Вінницької області. Частину сформовано на базі спецпідрозділу «Ягуар» Внутрішніх військ МВС України. Бригада носить ім’я Івана Богуна. У рамках кампанії «Гвардія наступу» отримала назву «Червона калина». Позивний обрав «Іспанець».
В Івано-Франківську проходить підготовку протягом трьох місяців.
Після навчання направлений на виконання завдань у населений пункт Спірне за 19 км від Бахмута.
Виконуючи бойові завдання, бачачи перші смерті на полі бою, батькам написав: «Мені повезло! Я живий…»
Служив на посаді стрільця-санітара 2 відділення 3 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення 1 батальйону оперативного призначення Західного ОТО Національної гвардії України.
У бойових підрозділах знайшов справжніх побратимів, які були надійним тилом у важких ситуаціях.
За невеликий період часу підрозділ змінював місця виконання бойових завдань. Останнє – село Роботине Пологівського району на Запоріжжі.
Про те, що відбувалося, намагався не розповідати. Казав: «Приїду розкажу».
Друзі, побратими при виконанні бойових завдань були одним цілим. Рухаючись замінованою територією, ішли крок у крок один за одним.
Будучи «на нулі», ближче до вечора, почався обстріл. Аркадій надавав першу домедичну допомогу пораненому товаришу. Це було їхнє останнє завдання. Аркадій накладав турнікет, але тут — дрон. Снаряд влучив, коли той рятував побратима…
12 вересня мама не отримала повідомлення: «Доброго ранку, Любов Іванівна!» Батько чекав вітання з днем народження. Телефонний дзвінок з невідомого номера сповістив рідних про загибель сина. Відчуття пустоти, холоду скували серця і душі близьких.
Горе і сльози, невимовний біль і остання зустріч із сином у закритій труні. Траурна процесія вирушила з Луцька і прибула до рідного міста Горохова. Мешканці громади зустріли Героя, де біля Хреста борцям за волю та незалежність України відбулася панахида.
Відспівали Героя в Свято-Вознесенському храмі, похоронили з військовими почестями на кладовищі в Горохові.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) солдат Міщенко Аркадій Олександрович. Указ президента України від 17.05.2024 року №335/2024 «Про відзначення державними нагородами України».
Герої не вмирають, вони житимуть у серцях рідних, друзів, бойових побратимів, в пам’яті народу.
Учитель історії Горохівського ліцею №1 ім. І. Я. Франка, консультант ЦПРПП Горохівської міської ради Надія Володимирівна Фищук
Редактори: учитель української мови та літератури Кульган Тетяна Віталіївна, заступник директора з виховної роботи Кулай Майя Сергіївна Горохівського ліцею №1 ім. І. Я. Франка