Народився Роман 9 жовтня 1988 року у м. Вінниця. Батьки Галина і Олександр виховували троє дітей. Старшою у сім¢ї була Тетяна, середнім був Роман і найменшою Наталка. Тато і мама відіграли важливу роль у житті своїх дітей. Виховували у них волю і почуття відповідальності; впливали на формування інтересів, прагнень, смаків; розвивали здібності і захоплення; виховували любов до ближнього, допитливість, спостережливість, працьовитість. Діти завжди допомагали один одному, піклувалися і заступалися один за одного, коли це було потрібно.
Навчався у ЗОШ № 2, а також у ЗОШ №3 міста Немирів. Здобув базову середню освіту, продовжив навчання в Немирівському професійному коледжі, де навчався за спеціальністю «Кухар». Навчання згодом продовжив у Вінницькому кооперативному коледжі за напрямком «Технолог харчової промисловості».
Після отримання спеціальності працював помічником кухаря в піцерії. Дуже любив готувати, страви завжди були витвором мистецтва. Але згодом вирушає до столиці, працює на різних підприємствах, виконуючи обов’язки різноробочого. Завжди був щирим, добрим по відношенню до своїх колег. До своїх обов’язків ставився відповідально.
Познайомився із майбутньою дружиною у 2013 році у місті Києві. Ольга і Роман були опорою один для одного, любили говорити, мріяти про майбутнє. Чоловік завжди знав, як викликати посмішку на обличчі дружини. Коли двоє людей щиро пов’язані, їм нема чого приховувати чи брехати один одному. Такі відносини були у сім¢ї.
4 травня 2014 року народився син Данило. Спокійний, слухняний і добрий, любить спілкування та рухливі ігри. Характером вдався в тата. Данило дружелюбний, хлопець, завжди відстоює чесність і справедливість.
Війна застала Романа у Києві. Входив до складу тероборони міста.
1 грудня 2022 року був призваний на військову службу Вінницьким РТЦК та СП.
Військове навчання проходив у Старичах, Львівської області.
Отримав навички ведення бойових маневрів, максимально наближених до бойових. Військові навчання були спрямовані на бойове злагодження частин і підрозділів для проведення бойових операцій, застосування озброєння та військової техніки, а також на відпрацювання різних тактичних і оперативних сценаріїв потенційно можливого збройного конфлікту. Навчання продовжив у Польщі.
Навесні був направлений у смт. Чорноморське Одеської області. Служив у військовій частині А 4548 (37-ма окрема бригада морської піхоти, підпорядкована Командуванню Морської піхоти ВМС України). Отримав звання «Матрос». Опанував навички кулеметника, був призначений заступником командира бойової машини, навідником-оператором розвідувального відділення.
На кінець травня вийшов на бойові позиції. На бойових позиціях виконував завдання, пов’язанні з розвідкою. Війна навчила довіряти побратимам. Довіряли один одному свій сон, свою безпеку, свої страхи і мрії.
– Я зрозумів, наскільки велике значення має здобута побратимами інформація, їхні знання, навички і досвід. Запитати, порадитися, попросити навчити – означало вберегти себе і побратимів від помилок ціною в життя, –розповідав Роман своїй дружині.
Про перше бойове завдання казав, що це його другий день народження. Незважаючи на втрати, які понесли під час військових дій, був впевнений у собі, вважав, що це його покликання захищати суверенітет України.
11 червня останній дзвінок до дружини Ольги:
– Я їду на завдання. Не хвилюйся…Передзвоню, коли приїду… Люблю вас!…
Стрічка новин за початок літа 2023 року розповідає про звільнення низки сіл і містечок на півдні Донеччини. Саме тут – на межі із Запорізькою областю – розгортається український контрнаступ.
Наступальні дії підрозділів ЗСУ на цій ділянці почалися. Перші атаки на південь від Оріхова (Запорізька область) і Великої Новосілки (Донецька область) наштовхнулися на оборонну лінію росіян, яку вони вибудовували майже рік.
Деякі колони потрапили на міни, деякі – під артилерійські обстріли, а інші стали мішенями для російських ударних дронів. Українська армія звільнила відразу декілька сіл і змусила росіян відступати зі своїх позицій.
Саме під час запеклих боїв поблизу населеного пункту Велика Новосілка Донецької області загинув Роман. Отримав вогнепальне проникаюче сліпе поранення під час штурмових дій.
Роман Олександрович Скидан мужній, відважний, амбітний, упертий в позитивному значенні цього слова, дуже оптимістичний, справжня душа великої родини, будь-якої компанії та справжній патріот своєї країни.
Вічна пам’ять і слава українському Воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
Автор учитель історії Горохівського ліцею №1 ім. І. Я. Франка, консультант ЦПРПП Горохівської міської ради Надія Володимирівна Фищук
Редактор учитель української мови і літератури Горохівського ліцею №1 ім. І. Я. Франка Тетяна Віталіївна Кульган
Редактор головного зображення Сафонік Інна Ігорівна начальник відділу організаційної та кадрової роботи Горохівської міської ради